Побудова нової моделі уроку в умовах дистанційного навчання
Умови сучасного
життя, зростаючий обсяг інформації вимагають, щоб школа готувала учнів, які
уміють самостійно здобувати знання, виділяти головне, швидко орієнтуватися в
конкретній ситуації. Реформування системи освіти в
Україні набуло нині глобального характеру. Формується парадигма освіти, яка
передбачає використання нових освітніх моделей, методик і технологій. Нова
парадигма як пріоритетне завдання освіти (загальної, середньої та вищої) передбачає
орієнтацію на інтереси особистості, адекватні сучасним тенденціям суспільного
розвитку.
З початку 90-х років у країнах
Європи спостерігаються нові тенденції щодо навчання іноземних мов. Рада Європи
значну увагу приділяє розробленню підходів, методик і умов використання
сучасних технологій (телекомунікації, супутникового телебачення, інтерактивного
відео, комп’ютерів, інших, більш традиційних, аудіовізуальних засобів).
Здійснені науково-дослідні проекти, які ставили за мету формування системи комунікативного
навчання.
Сьогодні існує безліч способів
вивчення іноземних мов. До вашої уваги
пропонується розгляд моделей уроків, їх переваги і недоліки, пропонується
розглянути новий підхід до вивчення англійської мови на основі завдань,
висвітлюється різниця між поняттям «вправа» та «завдання», а також подаються рекомендації з використання цього підходу та практичне
застосування.
Існують три
найпоширеніші типи уроків вивчення іноземної мови:
o
РРР- (presentation, Practice and
Production)
o
TTT – ( test, teach, test)
o
TBL – (task –based learning)
Модель PPP (presentation, practice, production)
– модель «три П» (презентація, практика, застосування). На етапі презентації вчитель вводить новий мовний
матеріал (форма і значення), часто повторює, демонструє, іллюструє, показує
малюнки, для того, щоб учні зрозуміли значення нової лексичної одиниці чи граматичної
структури. На етапі практики
учні виконують контрольовані
вчителем завдання: вставити замість пропусків, закінчити речення, повторити
хором або індивідуально,. Всі ці вправи вимагають від учня, щоб він вживавав
мову правильно.
На
етапі застосування дається
комунікативне завдання ( рольова гра, діалог) і очікується, що учень має
справитись з завданням.
Проте тут є деякі проблеми:
Ø
Учні створюють ситуацію в класі, що ніби вони засвоїли даний матеріал, а
проходить деякий час – і вони мало що пам’ятають про ту тему;
Ø Учні будують речення за
принципом укр. мови і це звучить неприродньо.
Ø
Учні не можуть не говорити рідною
мовою під час виконання завдань на етапі практика, тому що вони шукають лише ту
лексику, яку вивчили
Модель «три П» в даний час критикується за
лінійний характер, пасивну роль учнів
та за орієнтацію на вчителя.
Проте, вона широко використовується у навчанні іноземної мови.
Тест, навчання, випробування (TTT) - це підхід до навчання, де учні вперше виконують
завдання або діяльність без допомоги вчителя. Потім,
виходячи з виявлених проблем, вчитель планує і представляє цільову мову . Потім
учні роблять ще одне завдання, щоб практикувати нову мову.
Приклад
Учні, які не вивчали фразові дієслова, отримують текст і просять знайти
приклади. Вони здатні це зробити, але не розуміють змісту. Вчитель планує урок, щоб
допомогти учням розвинути це, а потім просить їх виконати подібну вправу
У класі
TTT
є корисним підходом, оскільки це дає можливість вчителям визначити конкретні потреби учнів,
що навчаються, в області мовлення та належним чином вирішити цю потребу. Це може бути
особливо корисним на проміжних рівнях і вище, де учні можуть бачити мову
раніше, але мають специфічні проблеми з нею, а також у класах змішаного рівня,
щоб допомогти визначити цілі для кожного.
Наступною моделлю є
TBL (task-based learning)
- навчання на основі завдань. Цю модель запропонувала Джейн Віліс ( Jane Willis). У 1996 р.
вона описала її у своїй книзі‘A Framework for Task-Based Learning’. На уроці з
такою моделлю вчитель не визначає, який вокабуляр буде вивчатися заздалегідь,
урок ґрунтується на виконанні центрального завдання,
а мова є інструментом, яким користуються учні, щоб виконати
поставлене завдання. Воно відображає реальне життя, а тому учні спрямовують
свою увагу на значення і використовують ту лексику, яка необхідна для виконання
завдання. Грати гру, вирішувати якусь проблему, ділитися інформацією чи досвідом
– все це вважається справжнім життєвим завданням. Вправи, до виконання яких
надаються список слів, не є справжніми завданнями. Сюди можна віднести і гру в
ролях, якщо вона не містить якогось проблемно-пошукового елементу.
Метою таких уроків
є створити потребу у навчанні та використанні мови. Такі вправи-завдання
породжуватимуть свою мову та створюватимуть можливість для вивчення іноземної
мови. Якщо ми відвернемо увагу від форми і структури, то зможемо розвинути
спроможність учнів робити все по – англійські. Ніхто не каже, що не потрібно
звертати увагу на правильність вживання, робота над лексикою включена у кожне
завдання, а використання мови має своє місце у поурочному плані. Урок
має три етапи.
I.
Pre-task, або розминка перед завданням
На цьому етапі вчитель вводить тему і дає чіткі
інструкції учням, що вони повинні будуть зробити на кожному етапі. Вчитель
допомагає їм згадати певну лексику, яка буде корисною при виконанні завдань. На
цьому етапі часто відбувається поділ дітей на групи та чітке розуміння кінцевої
мети. Учні можуть дещо нотувати собі та
працювати над завданням.
II.
Task cycle, або основна частина
Учні виконують завдання (зазвичай на розуміння читання
або аудіювання) в парах чи групах, вживаючи ту лексику, яка їм потрібна.
Вчитель лише ходить, спостерігає, консультує та заохочує до дії.
a)
Planning, або планування своєї роботи
Учні готують короткі усні чи письмові повідомлення про
те, що відбуватиметься протягом виконання завдання. Тоді вони практикують, що
будуть казати в групах. Тим часом, вчитель може порадити учню прояснити своє
мовлення, задаючи навідні питання.
b)
Report або повідомлення
Учні діляться своїми
усними чи письмовими повідомленнями з
класом. Вчитель контролює порядок виступу груп, а також надає деякі
рекомендації по змісту повідомлення. На цьому етапі вчитель може записувати
виступи учнів для того, щоб порівняти.
Вчитель наголошує на деяких частинах з записаного тексту,
щоб учні проаналізували його. Вони
можуть поміти багато цікавого в цьому тексті. Також вчитель може наголошувати
на лексиці, яка використовувалась на етапі повідомлення, щоб проаналізувати її.
Врешті решт, вчитель обирає ділянку мови, над якою треба
попрацювати, виходячи з потреб учнів, з того, що випливло з етапу завдання та
повідомлення.
Тоді учні виконують практичні завдання, щоб
збільшити свою впевненість та нотують корисну інформацію.
Для будь-якого
навчання комунікація є невід’ємним складником педагогічного процесу. Від рівня
комунікації залежить її ефективність, і дистанційне навчання тут не виняток. Взаємодія
між учнями та вчителями в дистанційному навчанні відбувається в межах штучно
створеного комунікативного простору. Комунікативний простір передбачає сформовану
ситуацію взаємодії, в якій є місце, час та взаємне бажання для спілкування, спрямовані
на досягнення цілей процесу навчання. В умовах дистанційного навчання цей
процес складніший, породжений необхідністю спільної діяльності, сприйняття та розуміння
інших у віртуальному просторі.